привозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
привожати — привозити … Лемківський Словничок
довозити — о/жу, о/зиш, недок., довезти/, зу/, зе/ш; мин. ч. дові/з, довезла/, довезло/; док., перех. 1) Везучи, доставляти до якого небудь місця; привозити. 2) ек. Доставляти товари з за кордону … Український тлумачний словник
завозити — о/жу, о/зиш, недок., завезти/, зу/, зе/ш, док., перех. 1) Везти, відвозити куди небудь далеко або не туди, куди потрібно. || Забирати кого , що небудь із собою, виїжджаючи кудись. 2) Доставляти кого , що небудь кудись певним видом транспорту. ||… … Український тлумачний словник
навозити — I навоз ити ожу/, о/зиш, док., перех. За кілька заходів привезти що небудь у великій кількості. II нав озити о/жу, о/зиш, недок., навезти/, зу/, зе/ш; мин. ч. наві/з, навезла/, навезло/; док., перех. Привозити кого , що небудь у великій кількості … Український тлумачний словник
підвозити — о/жу, о/зиш, недок., підвезти/, зу/, зе/ш; мин. ч. підві/з, везла/, везло/; док., перех. 1) Везти, довозити до певного місця, пункту яким небудь транспортом когось, щось. || Доставляти, привозити який небудь вантаж до якогось місця, пункту. ||… … Український тлумачний словник
підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… … Український тлумачний словник
привезення — я, с. Дія за знач. привезти, привозити … Український тлумачний словник
привезти — див. привозити … Український тлумачний словник
привіз — во/зу, ч. 1) Дія за знач. привезти, привозити. 2) Те, що привезено. 3) Місце на базарі, куди привозять продукти … Український тлумачний словник
